Пріоритетними напрямками у роботі з батьками є:
- активна участь в заходах ДНЗ;
- розуміння питання ннавчально-виховної діяльності в ДНЗ;
- співпраця у створенні належних умов життєдіяльності дітей;
- підвищення психологічної і педагогічної компонентності вихователів.
Щоб наша співпраця з батьками була плідною, ми дотримуємось таких правил успішності у спілкуванні з батьками:
- заохочення батьків до участі в спільній роботі з дитиною і педагогом;
- щирий інтерес до батьків;
- особистий підхід до проблем сімейного виховання;
- уміння вислуховувати батьків.
Але найголовніше правило - це любити дітей, тоді з батьками легко спілкуватися.
Ведеться робота у трьох формах:
-індивідуальні;
-колективні;
-наочно-інформаційні.
Батьки беруть участь в житті нашого дошкільного закладу, відвідують заняття, ранки,розваги,тематичні дні.
Для батьків проводяться два рази на рік батьківські збори.
Два рази на рік - день відкритих дверей.
Проводяться також консультації,круглі столи,бесіди.
Залучаються батьки до активної участі в заходах, що проводяться в ДНЗ:
- Розмовляй з дитиною правильною мовою.
- Своєчасно виправляй мову дитини.
- Якомога більше розмовляй з дитиною.
- Частіше звертайся до дитини із запитаннями.
- Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
- Не втручайтесь у дитячі розповіді,спочатку вислухайте дитину,а потім виправте помилку.
- Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів,пісень.
- Кожне незрозуміле дитині слово обов'язково поясніть,у присутності дитини вдайтесь до словника.
- Систематично проводьте ігри в слова «Хто більше знає слів», «Назви,який...», «Скажи,як...», «Що означає слово?», «Скажи,коли...», «Скажи, звідки...» «А якби...», «Придумай слово» та інші.
- У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те,я кою мовою говорить дитина, виправляйте помилки двомовності.
- Якщо ваша шестирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов'язково зверніться до логопеда.
Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру. Вона включає в себе мотиваційну, розумову, емоційну-вольову, соціальну готовність.
До вступу у школу у дитини мають бути сформовані знання про навколишнє середовище:
• знання про себе, про свою родину, про своє місто, вулицю;
• знання про явища природи: пори року, місяці, дні тижня, про явища природи;
• знання про дорослих людей: за віком, професією, якостями характеру.
Займаючись з дитиною, враховуйте такі моменти:
• Плануйте заняття таким чином, щоб діти досягли успіху.
• Хваліть дитину за успіхи.
• Намагайтеся позитивно ставитися до до невдач дитини.
• Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.
• Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабкостях. Плануйте подальшу роботу, опираючись на ці сильні риси.
• Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто, щоб не викликати у дитини розгубленості.
• Будьте постійними у своїх вимогах до дитини.
• Доручайте відповідати дитині за будь-які види діяльності.
• Надавайте дитині можливість продемонструвати свої досягнення.
• Використовуйте всі можливості матеріалу для того, щоб зацікавити дитину, ставлячи проблему, активізуючи самостійне мислення;
• Організовуйте співробітництво з дитиною, здійснюючи взаємодопомогу та співробітництво;
• Робіть усе можливе, щоб ваша дитина була щасливою.
Зовсім не слід:
• Змінювати режим дня дитини: позбавляти денного сну, прогулянок, ігор;
• Оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;
• Проходити з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру на навчання;
• Занадто багато і одразу все вимагати;свої вимоги формулюєте доступно та поступово;
• Драматизувати невдачі дитини;
• Порівнювати дитину з іншими дітьми;
• Проявляти негативне ставлення до неправильних дій дитини;
• Постійно поправляти дитину, часто примушувати переробляти роботу, тому що це призводить до гіршого результату;
• Вимагати від дитини розумінні всіх ваших почуттів.
Необхідно:
• Прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте.
• Навчити її долати труднощі, планувати свої дій, поважати оточуючих;
• Приділяти належну увагу фізичному розвитку дитини, особливо моторики, використовуючи ліплення ; малювання;
• Поббати про постановку руки при письмі;
• Заохочувати допитливість дитини, прагнути, щоб вона дізнавалася щось нове для себе;
• Формувати в дитини вміння ставити запитання, заохочувати її міркування:
• Намагайтеся, щоб дитина більше часу проводила з дорослими, робила з вами домашню роботу, бачила, як ви спілкуєтеся з людьми.
«Бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи – означає бути готовим усьому цьогонавчитися».
Ні, це не означає, що ви даремно вчили абетку та невтомно рахували яблука. Це означає, що такі навички, як не дивно,– не головне у готовності дитини до школи.
В інтелектуальному плані у дитини мають бути: певний рівень пізнавальних інтересів, готовність до змін, бажання вчитися. Необхідні уміння долати труднощі та доводити розпочату справу до завершення. Важливі для успішного навчання й аналітичні навички: уміння порівнювати, зіставляти, робити висновки та узагальнення.
Першокласник легко вчитиметься, якщо він допитливий, уважний, з цікавістю шукає відповіді на питання, уміє слухати і виконувати не дуже привабливе завдання.
Напрацьовувати усі ці навички слід щодня (ігри, ліплення, читання, спілкування), продовжуючи вдосконалювати їх протягом навчального року.
Вміння спілкуватися з однолітками, а також здатність виконувати роль учня допоможуть швидко адаптуватися у шкільному колективі. Дітям, які не відвідували дитячий садок, можливо, попервах у класі буде дещо складно. Адже у таких малюків уміння спілкуватися у дитячому колективі ще не сформоване. Можуть виникати непорозуміння з однокласниками, з’являтися слізки, відчуття незахищеності. Не панікуйте, а тримайте тісний зв’язок з учителем. Разом з ним ви допоможете своєму першокласнику відчути себе комфортно.
Дитина має бути досить самостійною: вміти одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, уміти користуватися туалетом.
Не зайвим буде перед школою відвідати педіатра. Навіть якщо дитина цілком здорова, ви отримаєте рекомендації щодо профілактики захворювань, загартовування.
